Роман Замрій з Красилова, що на Хмельниччині, пішов захищати рідну землю, як і сотні тисяч українців. Служить бойовим медиком, врятував життя більш як 700 наших бійців. Ось що розповів Роман про власний досвід віри на фронті.
«У найгірші моменти я просто молився, молився своїми словами. Я просто просив Бога накрити нас плащем і навіть уявляв собі, що над нами блакитний плащ у вигляді неба, який накриває нас і захищає від потрапляння мін. Кілька разів ситуація була настільки критичною, що я вже просив Його прийняти мою душу.
Думаю, в ті важкі часи я навчився довіряти Богу. Адже часто я повторював слова на кшталт: «Я не знаю, що мене там чекає, і не знаю до кінця, для чого Ти мене туди посилаєш, але прошу: допоможи виконати те, для чого посилаєш мене туди так, як Ти цього хочеш, щоб ніхто не загинув. Зроби мене знаряддям у Твоїх руках».
І далі потрібно було лише слухати. Інколи це було передчуття, що цього разу варто їхати іншою дорогою. Інколи вчасно почутий вихід міни чи градів, кілька разів нас рятувало те, що я почув гуркіт ворожого танку, що їхав на нас. Інколи просто правильно ухвалене рішення зупинитися, щоб міна впала перед нами, а не в нас.
Таких моментів і рішень було тисячі, і за те, що я ще живий і живими повертались ті, що зі мною їздили, думаю, варто подякувати виключно Йому. Тому що навіть з точки зору статистики стільки мін, скільки випустили по мені, навіть якби їх вистрілювали всі не прицільно, а навмання, то більше сотні мали б просто влучити в мене».
Нещодавно Роман отримав державну нагороду від Президента України. Нехай його життя і надалі буде збережено нашим Господом, нехай і далі він буде знаряддям у Його руках!
За матеріалами «Дар Божий» (https://www.facebook.com/dar.bojyi)
12 лютого 2024