20 червня в Україні святкували День Батька. Це досить молоде свято, офіційно воно відзначалось лише втретє. Історія його в Україні розпочалась ще у 2001, коли громадським об’єднанням жінок вперше було підняте питання про встановлення офіційного Дня батька в Україні.
Батько – це основа сім’ї. Він впливає на багато аспектів життя своїх дітей – таких, що залишаються поза сферою впливу матері. Кожній дитині необхідний татусь для повноцінного розвитку. Відсутність батька впливає не тільки на його дітей, але позначається і на наступних поколіннях. Без відповідального батька сім’ї страждають і руйнуються – як морально, так і матеріально. Тому що діти виростають з дефіцитом чоловічого впливу, який пронесуть через все своє життя.
На жаль, в Україні спостерігаємо падіння народжуваності, зменшення дітності у сім’ях, трансформації інституту шлюбу, поширення неповних сімей. Станом на початок 2020 року в Україні було більш як 30 тисяч дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. 60% усіх дітей в Україні виховується в неповних сім’ях, переважна більшість яких складається з дитини та матері.
Половина дітей із повних сімей зізнаються, що емоційно тато для них є відсутнім. Лише чотири хвилини на день приділяє у середньому своїй дитині український батько, й лише третина татусів допомагає дітям робити уроки. А доглядає хвору дитину тільки кожен десятий тато.
В країні існує стрімке поширення алкоголізму, наркоманії, збільшення рівня злочинності, зростання числа абортів Одне із джерел таких проблем – криза батьківства. Причина цієї кризи в тому, що упродовж декількох минулих століть Україну трусили революції, голодомори та війни. Чоловіки гинули в цих конфліктах, а матерям доводилося перебирати всі родинні функції на себе. Діти, зростаючи в таких сім’ях, не мали правильної моделі родини. Тож, створюючи свої сім’ї, вони не мають перед собою відповідного прикладу.
З огляду на вищесказане, закликаємо молитись за відродження справжнього батьківства в Україні, яке відповідає моделі Бога-Отця. Молимось, згідно з місцем з Писання: «І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!» (Малахії 4:6).
Просимо в Бога, щоб батько в українській сім’ї був відповідальний за збереження життя дитини від моменту її зачаття та брав активну участь у виховному процесі дитини в тандемі з мамою. Молимось, щоб українські чоловіки забезпечували матеріально сім’ї, але, робота не руйнувала здорових стосунків у родині; та за те, щоб татусі духовно виховували дітей і передавали їм через особистий приклад морально-етичні норми.
21 червня 2021