Свідчення про силу Божого захисту й допомоги не мають строку давності. А лише надихають та підсилюють бажання молитися – Тому, Хто і сьогодні творить дива.
12 березня 2022 року Тетяна Білаш взяла в дорогу змінну білизну та молитву. У невелику сумку акуратно склала пелюшки, сорочечки та підгузки.
«Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі».
Під звуки канонади та рев літаків із червоними зірками в утробі вагітної жінки билося й завмирало від страху нове серце.
В її будинок на вулиці Ватутіна в Страхоліссі, що на Київщині, постукали напередодні ввечері: «Свої! Таню, будь готова. Збирайся! Без заперечень! Завтра тебе повеземо».
План був такий: переправити вагітну Київським водосховищем на лівий берег, подалі від окупованої частини Вишгородського району. Звідти дістатись одного з пологових будинків Києва і зробити там кесарів розтин, запланований ще до вторгнення.
Разом із Танею до пробного евакуаційного рейсу, організованого рибалками, долучилися троє дачників. Вони приїхали 23 лютого зі столиці. Але так і застрягли на два тижні в оточенні орди, що ввійшла з Білорусі 24-го.
О восьмій ранку Тетяна була на пристані. Ковчег вирушив у дорогу о дев'ятій. Сильний вітер і хвилі змушували всю дорогу молитися: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим».
«В той час був лід, виїжджати на море (водосховище) було важко, – згадує Таня. – Я дуже боюсь плавати на човні – страх для мене величезний! Особливо коли великі хвилі, в мене паніка. Ми проходили, ламаючи кригу, а я весь час читала «Отче наш». Десь години півтори ми їхали. Шукали місце, де мене чекали. Трохи заблудилися, висадилися. Нас знайшли та забрали.
Було дуже страшно, тому що в ті дні над нами літали безпілотники, літаки запускали ракети. Боялась, що нам щось на голову скинуть».
Рибалки обгортали замерзлу Таню в ковдру. А потім, коли все скінчилося, розповідали: «Вона, бідна, по тому човну, як м'ячик, каталась. Налякали ми її тією кригою та хвилями».
Тетяна Білаш народила у пологовому №2 на вулиці Мостицькій у Києві. Хлопчик. Вага 3400. Ім'я – Андрійко (так його лагідно називає мама).
Коли Андрій підросте, то дізнається, що народився 8 квітня 2022 року в розпал війни. А батьки пояснять йому: «Синку, тебе врятували молитва та земляки. Ти названий на честь Андрія Первозванного, апостола та галілейського рибалки».
Бог провів і зберіг – і Тетяну, і її синочка, який згодом народився. Так, життя завжди перемагає смерть! І молитва прокладає дорогу до цієї перемоги!
23 листопада 2023