У Святому Письмі сказано, що Бог шукає конкретних людей для того, щоб стояти у виломі. Отож, що більше ми, заступники, використовуємо часу для молитви на конкретні теми, то більше ярмо буде зруйноване.
Нині в історії світу настав критичний момент, і Бог зацікавлений у поширенні заступництва по всьому світу. У Книзі пророка Ісаї сказано: «…бо Мій дім буде названий домом молитви для всіх народів!» (Ісая 56:7). Багато людей готові до народження згори і можуть відгукнутися на заклик Божий: «Де ті, хто може стати «домами молитви» для народів?»
Якщо ми не відгукнемося на заклик, не станемо заступниками, якщо ніхто не встане у виломі за дітей, щоб вони зростали у вірі, ми не виконаємо Божого плану з проповіді Євангелія для всіх народів. Тож молімося, щоб Бог не сказав нам: «І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, та Я не знайшов!»(Єзекіїль 22:30).
Чому Богові потрібні помічники? Чому нам необхідно заступатися? Щоб відповісти на ці запитання, ми повинні зробити екскурс у далеке минуле.
Потреба у заступнику виникла вже в Едені. Здається, це було невідповідним місцем для духовної війни, адже Еден створив люблячий Небесний Батько для Своїх дітей. Адам кохав Єву, а Єва – Адама. Обоє вони любили свого Творця. Вони насолоджувалися спілкуванням з Ним у прохолоді Райського Саду.
Проте за ними з ненавистю і заздрістю спостерігав ворог. Він задумав зруйнувати взаємини перших людей із Богом. Ворогу не подобалося, що Бог доручив Адамові керувати землею. Він став шукати серед названих Адамом тварин ту, яка стане інструментом його боротьби з людьми за владу на землі.
Зрештою, ворог зупинився на змії. Сатана дочекався моменту і хитрістю заволодів цим чудовим створінням. Отримавши контроль над змієм, сатана спотворив природу змія і підкорив його здатності злим цілям.
Сатана не став атакувати людей одразу. Він дочекався того моменту, коли чоловік і жінка звикнуться зі своєю роллю управителів і втратять пильність. Сатана вигадував, що і як сказати людям. Він довго прислухався до їхніх розмов і спостерігав за ними перед тим, як почати діяти. Сатана вирішив використати ті самі слова, які Бог говорив Своїм дітям.
Нарешті настав момент, на який він чекав. Єва звернула увагу на красу змія, і той заговорив з нею, демонструючи свою мудрість. Під час їхньої розмови змій поставив Єві запитання, яке ретельно продумав заздалегідь: «Чи справді Бог наказав не їсти з усякого дерева раю?»
Лукаві слова змія, продиктовані сатаною, швидко переконали Єву в тому, що Бог Отець не все сказав їй. Вона відкусила від яблука. Адам, якого Бог попереджав про дерево добра і зла ще до народження Єви, не втримав її. Натомість він, отримавши яблуко з рук Єви, також відкусив від нього і цим самим відмовився від своєї ролі правителя землі. Після цього сатана проголосив себе «богом цього віку».
Стосунки з Богом були драматично розірвані, відтепер людство стало відчайдушно потребувати заступників. Внаслідок гріхопадіння людство було прокляте, і це прокляття поширилося на всі покоління.
Творець знав про загрозу виродження людства, тому приготував «протиотруту» від гріха – Ісуса Христа, Агнця, від створення миру приготованого до заклання.
«І Він бачив, що немає нікого, і дивувавсь, що немає заступника... Та рамено Його Йому допомогло, і Його справедливість підперла Його, і Він зодягнув справедливість, як панцер, а шолома спасіння на Свою голову, і зодягнув шати помсти, як одяг, і покрився горливістю, мов би плащем!» (Ісая 59:16, 17). Ісус приніс спасіння і визволив Своїх людей від сумних наслідків гріхопадіння.
Сатана не знав, як саме Бог Отець, Творець Всесвіту, вирішив протидіяти його хитрому задуму. В Книзі Буття сказано: «І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (Буття 3:15).
Бог готував Свій план спасіння людей через Сина. А також через «головну зброю», про яку йдеться в 1-му Посланні до коринтян 2:8: «…яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп’яли б вони Господа слави!» Ця зброя – Церква Господа Ісуса Христа, молитовна армія.
Духовна війна з головним ворогом роду людського триває і сьогодні. Як заступники, ми несемо величезну відповідальність: Бог справді використовує нас для здійснення Своєї волі в земному царстві. Бог діє у цьому світі, сповненому егоїзму, завдяки молитвам, що переборюють непокірність та злі задуми.
Тож давайте будемо відповідальними заступниками, готовими вести духовну війну в молитвах!
За матеріалами книги Сінді Джейкобз «Оволодіння містами»
19 травня 2022