Ця подія сталася в місті Золоте, що на Луганщині. Світлана Іванівна, головна героїня цієї історії, йшла зі служіння. Була друга година дня, місто і люди жили своїм звичайним життям. Аж раптом почався сильний обстріл. Снаряди від «Градів» приземлялись і трощили все на своєму шляху.
— Страху не було. Бо обстріли бували й раніше, ми з сестрою часто молилися – й обстріли закінчувались, — розповідає Світлана Іванівна. — Коли прилетіло, я була на площі поряд з домом. Сестра пішла раніше. Один зі снарядів влучив у наш будинок. Снаряди приземлялись поряд. Осколками вбило чоловіка недалеко від мене. А я... Я відчувала біль, але думала, що просто щось із плечем. Я пішла до сестри. Заходжу і кажу: «Я поранена». Але коли ми стали дивитись, то побачили, що осколками мені пошматувало одяг, однак живіт був цілий. Лише рука, якою я тримала сумку, була поранена. Шматочок частини снаряда і досі в моєму тілі. Але лікарі кажуть, що він не загрожує моєму життю. Великий осколок від «Града» прошив мою сумку і Біблію. Якби не вона, то мене вже не було б. Біблія захистила моє серце від цього уламка.
Закінчила свою розповідь Світлана Іванівна такими словами: «З Україною Бог. Тому ми переможемо».
Так, ця історія дивовижного порятунку – не єдина в нашій країні. Господь і сьогодні творить дива, свідками яких є ми з вами. І не тільки свідками, а ще й учасниками. Адже молимося, віримо, наближаючи перемогу, а також просячи за людей у молитві заступництва.
20 березня 2023