Про дуже важливі аспекти суті заступництва розповів Дейв Кубл, президент молитовного руху в США Intercessors for America («Заступники для Америки»), який об’єднує в стратегічній молитві за США та Україну біля 1 000 000 заступників. Торік руху Intercessors for America виповнилося 50 років з часу заснування.
«Хочу поділитися словом щодо заступництва і що це означає – бути заступником. У Новому Завіті є лише одна згадка, де Бог закликає нас до заступництва. Трохи пізніше ми про це поговоримо.
Варто сказати, що Старий Заповіт має міцний фундамент, де Бог закликає нас хвалити, заступатися, молитися. І хоча у Старому Завіті є багато різних слів, які перекладаються як молитва, сама ідея і сама концепція молитовного заступництва є унікальною. Наприклад, Авраам заступався за Содом і Гоморру, Мойсей заступався за ізраїльтян, які нарікали та бунтували. Але таких людей було небагато.
У грецькому перекладі Нового Заповіту про молитву згадано 86 разів. Ісус через Слово Боже вчить нас молитися (Мт. 6 розділ). Коли учні попросили Його навчити їх молитися, Він навчав їх. Однак заступництво має зовсім інший аспект, інший фокус. Це слово вживається лише 5 разів у всьому Новому Заповіті.
Послання до римлян 8:26: «Так само й Дух допомагає нам у немочі нашій; про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо, але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними». І саме з цього вірша ми розуміємо, що сам Дух Божий веде нас у заступництво, саме Дух Божий є ініціатором заступництва. Для віруючих, які читали листа Павла одразу після його написання, така концепція була унікальною. Тому що християни I століття добре знали, що лише релігійним лідерам було дозволено заступатися за Божий народ, тільки вони могли це робити. А Павло буквально підриває цю ідею ексклюзивності і каже, що як Дух заступається, так і ми всі можемо заступатися. І читаємо далі 27-й вірш: «А той, хто досліджує серця, знає, яке бажання Духа і що він заступається за святих згідно з Божою волею». Ми маємо можливість брати участь у цій праці заступництва, тому що Христос здійснив свою працю на хресті. І тепер ми можемо бути заступниками.
Грецьке слово, яке перекладається українською як заступництво, буквально означає процес консультування. Інакше кажучи: хтось іде до більш мудрої людини для того, щоб отримати мудру пораду. Тому коли ми заступаємося, ми ніби перебуваємо в процесі консультування у Бога. На довершення до всього грецькою є ще одне значення слово «заступатися» – влучити в ціль. І якщо ви чули, що грецькою значення слова «гріх» – це промахнутися, тобто згрішити – означає не влучити в ціль, так ось у грецькій мові слова «гріх» та «заступництво» є антонімами. Якщо гріх – це промазати і не влучити в ціль, то заступництво означає влучити в ціль.
Тож складаючи всі ці концепції разом, ми розуміємо, що заступництво – це процес консультування, в результаті якого ми влучаємо в ціль. Заступник насамперед шукає розуміння Божого серця для того, щоб розуміти корінь проблеми, про яку він молиться. Заступник має чіткий пріоритет: він слухає Бога, перш ніж відкриває вуста. Заступник розуміє, що він є інструментом у Божих руках для того, щоб звершувати Його волю і бути Його голосом. Заступник приходить до Бога в смиренні, тому що він усвідомлює свою мету – він повинен через заступництво влучити в ціль.
Молитва – це чудово, але молитва відрізняється від заступництва. Я б сказав так, що молитва часто співвідноситься з Божою допустимою волею, заступництво співвідноситься з Божою досконалою волею. Молитва має справу з обставинами, заступництво має справу з Божим призначенням. Молитва може включати список потреб, а заступництво включає в себе слухання.
Тож повертаємося до питання, де ж у Новому Заповіті та єдина згадка із закликом до заступництва. Так, це 1 Послання до Тимофія 2:1, 2: «Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей, за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості».
Це єдина згадка у Новому Заповіті, де нам сказано бути заступниками. Слова, які тут згадуються і передують заступництву, характеризують певний перелік прохань до Бога, розкриття насущних потреб перед Богом. Але зверніть увагу на різноманітність слів, які згадує Павло, тому що, я впевнений, він хоче підкреслити різницю між ними: так, в молитві ми приносимо наші насущні потреби перед Богом, але також є місцем для заступництва. Заступництво – це означає проконсультуватися з Богом, щоб отримати від Нього Божественну мудрість, мудрість, що сходить згори заради того, щоб через заступництво ми влучили в ціль і виконали Його призначення. І за кого Павло каже передусім заступатися? За тих, хто стоїть у позиції влади.
Ми з вами є заступниками за Україну не тому, що нам подобається молитися, хоча ми любимо молитися. Ми є заступниками за Україну, тому що Бог хоче, аби ми передусім просили в Нього поради, проконсультувалися з Ним і отримали від Нього напрямок, як нам заступатися за тих, хто наділений владою тощо.
Отже:
1. Заступництво – це не ексклюзивне призначення, яким воно було за часів Старого Заповіту.
2. Заступництво – процес консультування з Богом для того, щоб звершити Його досконалу волю.
3. Єдина новозавітна згадка про заступництво і заклик до заступництва – це там, де ми покликані молитися за тих, хто стоїть у позиції влади».
4 квітня 2024