У березні депутати Верховної Ради пожвавили роботу над законодавчими актами щодо бійців Сил оборони України та військовозобов'язаних, яких ще не призвали до армії. Подаємо найбільш резонансні ініціативи, що можуть перетворитися на закони.
Демобілізація через 18 місяців
Так, законопроєкт 9142 передбачає можливість звільнення у запас військовослужбовців, які у воєнний час відслужили півтора року після призову за мобілізацією. На цих людей також поширюватиметься відстрочка повторної мобілізації на п’ять років. Демобілізація через 18 місяців є добровільною, тобто кожен боєць має право продовжити службу.
Суть
Чинне законодавство передбачає, що демобілізацію має оголосити президент після завершення дії воєнного стану (нині його подовжено до 20 травня).
Утім, війна вочевидь затягується. Ті, хто був мобілізований у перші дні вторгнення, у війську вже понад рік, їхнє майбутнє невизначене. Навіть у добровольців накопичується втома, вони потерпають від розлучення із сім'ями.
Мінусом цього законопроєкту є те, що швидко підготувати людей, які прийдуть на зміну демобілізованим, надзвичайно складно. Отже, ставиться під загрозу боєздатність війська.
У грудні 2022 року президент Володимир Зеленський відхилив схожу пропозицію, що містилася у петиції на його адресу.
Реформи ВЛК
Група народних депутатів підготувала законопроєкт 9154, який передбачає зміни в системі роботи військово-лікарських комісій. Ним передбачені зміни до статті 70 Основ законодавства України про охорону здоров’я.
Зокрема, йдеться про збільшення кількості установ, при яких можна створити ВЛК. Раніше до переліку входили територіальні центри комплектування (військкомати) та медичні заклади сектору безпеки і оборони. Нині його хочуть розширити завдяки державним та комунальним закладам охорони здоров’я.
Крім того, документ передбачає максимальну цифровізацію процесів роботи військово-лікарських комісій.
Суть
За рік війни стало очевидним, що відповідні установи не можуть впоратися з напливом військовозобовязаних, яких направляють для проходження медкомісій, та поранених з фронту.
Зазвичай військовослужбовці стикаються в лікарнях з бюрократією та ганебним ставленням до себе, часто поранені бійці змушені стояти в довгій черзі по довідку, без якої не надають відпустки для реабілітації.
Офіс омбудсмена визнав, що таке становище порушує права українських військових.
Після цього віцепрем'єр Михайло Федоров повідомив, що в Україні планують реформувати військово-лікарські комісії — запровадити електронний документообіг та автоматизувати процеси, щоб військовослужбовці після поранень не стояли в багатогодинних чергах.
Міністр оборони Олексій Резніков та міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко також гарантували, що систему ВЛК реформують, знявши бюрократичні та корупційні ризики.
Повістки через месенджери
Надсилання повісток за допомогою сучасних цифрових технологій може стати одним із варіантів інформування військовозобов'язаних українців про те, що їм потрібно з’явитися до територіального центру комплектування.
Таке питання стало актуальним через велику кількість внутрішньо переміщених осіб у країні. Терцентри зіткнулися з проблемою пошуку військовозобов'язаних, які перебувають не за місцем реєстрації і не стали на військовий облік у пункті фактичного проживання.
Згідно з офіційними даними, ще до початку повномасштабного вторгнення база мобільних номерів чоловіків призовного віку була майже повністю сформована, і технічні можливості упевнитись, що повістку було доставлено онлайн, є.
Суть
Розмови про намір удосконалити процедуру мобілізації тривають від початку вторгнення.
Законодавство передбачає, що повістки з вимогою прийти до ТЦК для уточнення даних та мобілізаційний припис вручають людині особисто. Це суттєво ускладнює роботу військкомів через недосконалі бази даних, брак ресурсів та масову внутрішню міграцію населення.
Однією з ідей було поширення повісток через додаток «Дія». Утім, у Міністерстві цифрової трансформації повідомили, що в додатку повісток не буде.
База даних ухилянтів
Було анонсовано про створення реєстру осіб, які умисно ухиляються від призову за мобілізацією.
Скажімо, якщо військовозобовʼязаний на вимогу не прийшов до територіального центру комплектування двічі поспіль, то ТЦК матиме право оприлюднити його особисті дані. Якщо ж він виконає своє зобов’язання, то інформацію з реєстру вилучать.
Оприлюднення особистих даних може виконувати функцію суспільного тиску на чоловіка, який ухиляється від прибуття до ТЦК. Тобто про нього мають знати родичі й земляки. Колізія в тому, що слід не допустити порушення закону про захист персональних даних.
Суть
Методи уникнення мобілізації (наприклад, виїзду за кордон) для чоловіків призовного віку є гарячою темою дискусій у соцмережах та частиною інформаційно-психологічних операцій ворога. Водночас ще взимку у Збройних Силах запевняли, що ухилянти не є гострою проблемою на рівні держави.
Зокрема, їх не так багато — менше 1% тих, хто притягнуті як до кримінальної відповідальності, так і до адміністративної. Це з числа тих, хто отримав повістки. Ті, хто не з’являються, не завжди виявляються ухилянтами. У них може бути для цього багато причин.
Загострення ситуації на Донбасі, плани РФ мобілізувати ще 400 тисяч чоловіків та підготовка контрнаступу ЗСУ дали поштовх чуткам про посилення мобілізаційних заходів в Україні навесні. Однак у Міноборони кажуть, що жодних хвиль мобілізації не існує, а процес іде за планом.
Молитовні потреби:
• Розгляд законопроєктів та ухвалення нових законів не порушували Основний Закон нашої країни і не суперечили йому.
• Щоб у цих законах враховувалися як питання обороноздатності нашої країни, так і інтереси наших громадян. Щоб життя людини справді було головною цінністю і щоб у законах саме цей критерій був основоположним.
• Щоб було ухвалено саме ті закони, які максимально захищають права військовозобов’язаних та військовослужбовців.
• Усвідомлення кожним депутатом Верховної Ради своєї відповідальності передусім перед Богом і перед людьми.
3 квітня 2023