Пророк Ілля був наполегливим у молитві. Він не припиняв молитися, не отримавши відповіді: неодноразово він посилав свого слугу дивитися у бік моря, чи не збирається дощ. І тільки на сьомий раз почув від нього відповідь: «Маленька хмарка, в долоню завбільшки, встає з моря» (3 Самуїла 18:44). На що Ілля сказав: «Іди, скажи Ахавові: Запрягай і їдь, щоб не захопив тебе дощ».
Ще й хмар на небі немає, а Ілля вже посилає юнака до жорстокого царя зі звісткою про прийдешній дощ. Мабуть, ніхто з нас не хотів би опинитися на місці того юнака!
«І сталося по недовгому часі, і потемніло небо від хмар, і зірвався вітер, — і пішов великий дощ. А Ахав сів на воза, та й відправився в Їзреел. А Господня рука була на Іллі. І він оперезав свої стегна, та й побіг перед Ахавом аж до самого Їзреелу» (3 Самуїла 18:45, 46). Злива була неймовірна, тож пророкам довелося тікати швидше за колісницю.
Писання вчить: «А терпеливість нехай має досконалу дію, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало. Якщо комусь із вас бракує мудрості, нехай просить у Бога, Який дає всім щедро і не докоряє, тож буде йому дано. Та нехай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, котру підіймають та женуть вітри. Така людина хай не думає, що отримає щось від Господа, адже двоєдушний чоловік непостійний на всіх своїх шляхах» (Якова 1:4-8). У молитві маємо покладатися тільки на Бога, а не на Бога та ще на щось інше. Господь-ревнитель ні з ким не буде ділити Своєї слави.
Навіть Ісусові – Божому Сину, який умалив Себе і прийняв людський вигляд (До Филип'ян 2:7), необхідно було на практиці засвоїти, як це – у всьому покладатися на Батька Небесного: «Він у дні земного життя молився і благав з великим голосінням і слізьми Того, Хто міг спасти Його від смерті, і був вислуханий за Його благоговійну покірність. І хоч Він був Сином, проте навчився покірності через страждання (в інших перекладах – навик, тобто набув звичку, випробував на собі)» (До Євреїв 5:7, 8 ). Тож нам, які мають перед собою такий приклад перемоги через страждання, набагато легше бути наполегливими в молитвах, ніж старозавітному пророку!
Як і Ілля, ми не маємо якихось магічних здібностей, не володіємо якимось чарівним заклинанням. Але, «дивлячись на Ісуса, Засновника і Завершителя віри, Який, замість радості, що була перед Ним, витерпів хрест, нехтуючи осоромленням, і сів по правиці престолу Божого» (До Євреїв 12:2), ми маємо набагато більше підстав звертатися до Бога в молитві.
Завдяки Отцеві ми, Його діти, маємо сміливість.
Завдяки Ісусу нам притаманна наполегливість.
Завдяки Духу Святому ми маємо стійкість у випробуваннях.
Завдяки Біблії ми маємо ясність розуміння.
Тож, дорогі заступники, будьмо наполегливими в молитвах. Можливо, ще не видно тієї хмарки на небі, що звіщає про очікуване, але ми набуваємо звичку бути покірними Богу, довіряючи Йому в усьому. І буде злива!
4 серпня 2023