Від Андрія Первозванного до Володимира Великого
Коли після зішестя Святого Духа апостоли кидали жереб, вирішуючи, куди їм іти проповідувати Христову віру, апостолу Андрію випала Скіфія. Він зупинився під горами на березі Борисфена, який пізніше отримав назву Дніпро, і промовив до учнів, що були з ним: «Бачите ви гори ці? На горах цих засяє благодать Божа. Буде місто велике, і багато церков здвигне тут Бог». І піднявся він на гори ці, благословив їх, помолився Богу і зійшов з гори цієї, де пізніше виріс Київ. Андрія Первозванного вважають першим благовісником Євангелія Христового на території України, першим місіонером на наших землях.
Відтоді минуло кілька тисячоліть. В пам'ять про Андрія Первозванного, саме так його називають у східно-християнській традиції, на тому місці, де апостол поставив свій перший хрест, було збудовано дерев’яну церкву в 1212 році, яка отримала назву Воздвиження Чесного Хреста Господнього.
Русь, держава українців, яка сформувалася в IX столітті, стала східним флангом європейської цивілізації, прийнявши на себе всі удари азіатського світу. Що ж дало нам сили вціліти в цій незмінно турбулентній зоні Євразії? За всіма видимими подіями в світі стоїть невидимий людському оку духовний світ. Саме духовні події суттєво вплинули на історію України.
Русичі-українці звільнилися від поганського рабства, прийнявши християнство більш як 1000 років тому. Наші пращури сотні років прагнули свободи, яку дарував нам Христос. Воля і негативне ставлення до рабства стало частиною духовного ДНК нашого народу.
Протягом десяти століть, починаючи ще з кінця X століття, коли князь Володимир хрестив Русь, на наших землях проголошується Євангеліє. Слово Боже є цінністю для нашого народу.
З древніх київських пагорбів місіонери понесли світло віри Христової углиб Євразії, за Уральські гори, в Сибір, на Далекий Схід, в Азію. Так було тоді – в старий час, так є і в новітній історії. Не маленька Грузія чи Вірменія або країни Балтії, а саме Україна – найбільша країна Європи і в давні часи, і в колоніальному періоді, і особливо в часи гонінь на християн у XX столітті залишалася і залишається справжнім форпостом Христової віри на цих кривавих землях Євразії.
Ми принесли духовне просвітництво на наших теренах і вглиб євроазіатського континенту – від Михайла Ломоносова і тисяч представників еліт та священства Московії, які навчалися в Києво-Могилянській та Острозькій академіях, до тисяч місіонерів з України, які поїхали служити наприкінці XX століття в Росію.
Кривава епоха комуністичного режиму
Як і в Першій, та і в Другій світових війнах Україна ставала театром воєнних дій та територією удару кривавих диктаторів – Гітлера, Сталіна, а потім і повоєнного комуністичного режиму. Українські церкви у часи гонінь на християн пішли у підпілля і таким чином змогли вижити, зберегти свої традиції і свою віру.
Мільйони християн у всьому світі молилися за падіння комуністичної системи, і вона, врешті, впала. Тюрма народів і імперія зла припинила своє існування.
Радянський Союз став тією країною, яка найбільше намагалася вбити українців, знищити їх через голодомор у 20-ті роки, штучний голодомор 32-го і 33-го років, колективізацію, ГУЛАГ, через Сталінські репресії, через голодомор 1947 року.
Біблійний пояс Східної Європи
Після розвалу Радянського Союзу саме українські християни стали найбільшим і найактивнішим пульсаром місіонерства на всьому пострадянському просторі, тобто для Росії, Казахстану, Узбекистану, для Середньої Азії і Кавказу. А згодом почалася робота і в Європі. Україна стала біблійним поясом Східної Європи, центром євангельського церковного життя, освіти і місії.
Ми маємо один із найкращих в Європі законів щодо свободи совісті та віросповідання і безмежну свободу для проповіді Євангелія. Сьогодні Україна налічує більш як 10 тисяч євангельських протестантських церков. Це наше благословення в часи свободи.
Саме Україна, а не Росія є форпостом у захисті сімейних цінностей. Багатотисячні сімейні фестивалі щороку проходили по всій Україні. Захист гідності життя з моменту зачаття та захист дітей і нації від гендерної ідеології є чи не найбільшим рухом у Європі.
Регулярні молитовні групи з вивчення Біблії проходять більш як у 80 державних установах від вищих органів влади до локального рівня. В приміщеннях, де ще 35 років тому славили Леніна і комуністичну партію, сьогодні підносяться молитви до Господа, і державні управлінці вчаться будувати своє життя і країну на біблійних засадах. Національний молитовний сніданок, який проводиться в Україні, є наймасштабнішим у Європі.
А ось те, з якою завзятістю в росії зберігають символи і пам’ятники комуністичної епохи, є не що інше, як старання зберегти служіння і владу диявола в цій країні. Ну а бажання українців викорінити не тільки пам’ятники, а й імена ідолів дуже дратує росіян.
Уже не один рік спостерігаємо, як у росії стає дедалі менше свободи. Тотальний контроль і перешкоджання місіонерській діяльності. Пасторів заарештовують, закривають церкви. Деякі церковні об’єднання визнають терористичними організаціями. Вбивають і саджають в тюрми опозиціонерів.
В усі часи і донині диявол намагається нас знищити. Духовна війна йде в духовному світі за те, щоб Україна не була місіонерським християнським авангардом. Там, за Україною, починається ісламський світ і оцей незрозумілий «руський мір», який так і не став християнським. Україна протистоїть диктатурі зі Сходу, яка намагається маскуватися під консерватизм і традиційні цінності. Тож не дивно, що Російська Православна Церква в 2022 році підтримала і благословила свою інтервентську армію. Це є вирішальний момент в історії протистояння Русі з псевдоруссю – України і російської федерації. І цій історії вже майже 800 років.
Ми живемо в часи великих змін, які, можливо, на сотні років визначають, куди рухатиметься цей світ. І це зовсім не перебільшення з огляду на територіальний і духовний масштаб сьогоднішніх подій на материку Євразія. Тож у ці дні злі, як казав Екклезіаст, молімося за Україну, наповнюймо разом її славою Божою і пробудженням сердець.
28 липня 2023