Свою свободу та і взагалі право на існування Україна виборює нині на полі бою. Однак не меншою загрозою, ніж російська агресія, є також демографічна криза. І ця війна її лише поглиблює. Адже зараз населення України ще більше скоротилося: додаткова смертність через війну, величезні внутрішні переміщення, зростання еміграції (біженці), менша народжуваність та ймовірна втрата територій.
Демографічна криза почалась задовго до війни
Скорочення населення України розпочалось ще на початку дев'яностих. Кількість померлих вперше перевищила кількість новонароджених у 1991-му, однак завдяки міграційному припливу до 1993 року населення незначною мірою зростало. Станом на 1 січня 1993 року українців було 52 мільйони.
Відтоді народжуваність стрімко знижувалась, а мільйони людей залишили країну. Ще одна причина зменшення кількості населення – високий рівень передчасної смертності. Третина українців помирають до 65 років, більшість з них — чоловіки. До цього призводить комплекс чинників – нездоровий спосіб життя, вплив екології, низький рівень медицини.
Станом на 1 грудня 2021 року, за даними Держстату, в Україні проживало 41,2 млн населення.
Скільки зараз?
Нині навіть офіційні розрахунки кількості населення в Україні можуть бути лише приблизними. Статистика загиблих – як військових, так і цивільних – є вкрай неточною. Тож сьогодні в Україні можуть перебувати максимум 34–35 мільйонів людей.
Згідно з оцінкою експерта з питань демографії ЄС, під час війни, включно з потенційно ненародженими, Україна втрачає близько 442 тисяч людей на рік. Це приблизно 1200 людей на день, що можна порівняти з 12 літаками, які падають кожного дня – 365 днів на рік.
Що далі?
Перед нашою нацією стоїть дуже серйозне питання: чи взагалі ми будемо існувати? Чи завтра, коли ми переможемо, тут буде кому жити? Цілком можливо, що доведеться заселяти людей з інших країн, які будуть користуватися плодами нашої перемоги, яку ми так важко виборюємо. Всі ці питання за актуальністю – навіть не сьогоднішнього, а вчорашнього дня. І щоб принаймні сповільнити скорочення населення в державі, вже зараз необхідно проводити активну демографічну політику. Адже чисельність населення — важлива складова для ваги держави у світі та економічного розвитку країни. Про це читаємо і в Святому Письмі: «Зростаюче населення країни – слава царя, зменшення населення – його загибель». (Притчі 14:28)
Тож, розуміючи гостроту демографічної проблеми і її можливі наслідки для майбутнього країни, як заступники, маємо молитися про:
• Створення довгострокової національної програми, що допоможе збільшити народжуваність. Зокрема, через гідні зарплати, реальні можливості для отримання житла, фінансову підтримку при народженні – особливо другої і третьої дитини.
• Розвиток територій, релокацію бізнесу, створення нових робочих місць.
• Стимулювання до повернення з-за кордону якомога більшої кількості тимчасово переміщених жінок.
• Створення сприятливих умов для здобуття освіти та подальших можливостей для працевлаштування.
• Підтримка гендерної рівності та сімей, значні інвестиції в охорону здоров’я і зниження смертності, поліпшення людського капіталу.
16 червня 2023