Серед християн щодо молитви є певні крайнощі:
🔹 Молитва – своєрідний інструмент впливу на Бога, щоб отримати бажане.
🔹 Молитва не має особливого сенсу, бо Господь уже все визначив наперед.
Щодо першого: Бог — не чарівник, який виконує бажання.
Щодо другого. Принципове питання: потребує суверенний, всемогутній Бог нашої участі чи ні? Чи потрібна молитва? Якщо так, то чому?
«Бог формує світ за молитвою. Що більше у світі людей, які моляться, то кращим буде світ, то більш могутніми будуть сили, що протидіять злу. Молитви Божих людей є основним фондом небес, завдяки якому Бог робить Свою велику справу на землі. Бог ставить саме життя і успіх Своєї справи у залежність від молитви» (Е. М. Боундс).
Наші молитви можуть принести пробудження. Вони можуть принести зцілення. Ми можемо змінити країну. Твердині можуть зруйнуватися, коли і завдяки тому, що ми молимося.
Так, Бог суверенний, тому чинить так, як бажає. У Нього Свої плани, і ніхто не завадить Йому здійснити задумане. «Я говорив вам від початку про те, що буде в кінці, і вже давно Я розповів вам про те, чого ще не було. Мої наміри здійсняться, все що Я хочу, Я звершу» (Ісаї 46:10).
Однак Бог не раз змінював рішення за чиєюсь молитвою: 👇
- був готовий помилувати Содом на прохання Лота;
- передумав знищувати Ніневію після покаяння її мешканців;
- продовжив життя цареві Єзекії, бо той наполегливо молився.
Протягом усього Писання ми бачимо, що:
Бог і люди діють разом.
Богу потрібні вірні люди.
Богу потрібні ті, через кого Він міг би діяти.
Богу потрібен Месія, народжений від людини.
Богу потрібні людські руки, щоб зцілювати, людські голоси, щоб говорити, і людські ноги, щоб іти.
Безперечно, молитва здатна впливати на перебіг подій. І це не суперечить Божому суверенітету. До того ж наша молитва є частиною Божого плану. Це один з інструментів реалізації Його задуму. Часто саме Бог спонукає нас молитися за певну людину чи ситуацію.
«Бо це Господь працює в вас, викликаючи прагнення і вчинки, бажані Йому» (Филип’ян 2:13).
Інколи, певний час не отримуючи відповіді на молитви, ми розчаровуємося, молимося вже не так ревно, як раніше. Нестача терпіння є однією з основних причин поразки, особливо в молитві. Ми погано чекаємо. Ми любимо «мікрохвильову піч», а Бог віддає перевагу «консервації».
Ми не можемо достеменно знати, якою мірою молитва впливає на перебіг подій та Божі рішення. Наше розуміння часу і відповідей не завжди збігається з Божим розумінням. Ми бачимо фрагментарно, а Бог має цілісну картину.
Справжня молитва — це не просто прохання, а спілкування. І під час цього спілкування змінюємося ми самі, що навіть важливіше від того, про що ми просимо. Ми пізнаємо Бога і наближаємося до Нього. А цього Він хоче найбільше!
І ось що Бог цінує у наших молитвах:
Віру. Без неї догодити Богові неможливо і без неї не зрушиш гори!
Місце для Його волі. Навіть Ісус наприкінці молитви додавав: «...не Моя, а Твоя нехай станеться воля» (Луки 22:42).
Довіру. Незалежно від результату, «тим, хто любить Бога, ...усе допомагає на добре» (Римлян 8:28).
Отже, наші молитви – важлива стратегічна складова Божого плану, що не порушує Його суверенітет і Його волю. Ми – Його голос, який звучить у духовному світі і який здатен змінювати хід подій відповідно до Божої волі.
«Щира молитва праведного може вчинити багато» (Якова 5:16).
Джерела: Датч Шитс «Заступницька молитва», yesHEis
14 квітня 2023