Марафон посту і молитви, який стартував в Україні з початку цього року, подолав екватор. Протягом пів року щодня Євангельські протестантські церкви в різних областях молилися за перемогу, мир та нагальні виклики, з якими в цей непростий час стикається як кожний українець, так і країна в цілому. Адже духовний фронт – не менш важливий, ніж фізичний. І відстоювати духовні позиції у боротьбі зі злом – це передусім відповідальність Церкви.
«Молитва відіграє ключову роль у війні проти агресора. Якщо християни постійно підіймають свій голос до Неба – Господь дає відповідь і захищає Україну. 2024 рік має стати переломним у цій війні, і ми сповнені віри, що Він скаже Своє переможне слово! Християни в Україні і на всіх континентах покликані продовжувати молитовну варту до дня Його перемоги над ворогами», – говорить Валерій Антонюк, Голова Всеукраїнського Союзу Церков Євангельських християн-баптистів.
Ініціативу про проведення посту й молитви в 2024 році підтримали більшість церков з об’єднань, що входять до Ради Євангельських Протестантських Церков України (РЄПЦУ), а також Українська Міжцерковна Рада. За минуле півріччя, за приблизними підрахунками, у молитовному марафоні взяли участь близько 2 тисяч церков, а це більш як 100 тисяч вірян. Якщо говорити про географію марафону, то це 23 області України та церкви зі США, які також охоче підтримали нас у стратегічній молитві за перемогу і мир.
«Протягом усієї світової історії бачимо, що коли святі об’єднувалися в стратегічній молитві за свою країну, то Господь являв свою милість. Це було в біблійній історії з Естер та в сучасній історії перемоги коаліції країн в часи Другої світової війни, – зазначає Віталій Орлов, координатор руху «Заступники України». – Щира вдячність кожному заступнику, хто виділяє час і піднімає свій голос у молитві за перемогу та мир в Україні».
Варто зауважити, що такі ініціативи слугують об’єднанню між конфесіями. Зокрема, у деяких областях до марафону долучалися православні, римо- та греко-католицькі церкви.
На силі єдності в молитві наголосив Андрій Ярмохін, пастор, координатор молитовного марафону в Запорізькій області: «Коли ми, як Церква України, в пості й молитві об’єднуємося і молимося за нашу країну, молимося за одні й ті самі орієнтири, то тоді ми наповнюємо одну й ту саму чашу, щоб свого часу вона вилилася відповіддю на те, за що ми молимося. Віруючі першої церкви були однодушні і в купі, і на них вилився Дух Святий. Коли ми сьогодні маємо зараз молитовні потреби, ми стаємо однодушними в тому, за що молимося. Тож коли ми однодушні і в купі, то це приводить до відповідей від Бога».
У деяких областях, особливо у прифронтових, спільна молитва об’єднувала людей, які до війни були в одній церкві і яких нині війна розпорошила по різних країнах. Розподіливши між собою час, через месенджери вони молилися разом, вкладаючи свою частинку відповідальності у спільну велику справу.
«Коли ми говоримо про молитовний марафон, то важливо пам'ятати слова Ісуса, Який говорив, щоб ми були єдині. Тобто об'єднуючись у молитві, ми буквально виконуємо бажання Христа. А коли ми молимось постійно, то виконуємо пораду Апостола Павла, який сказав, щоб ми молилися постійно», – зауважує Павло Смоляков, пастор, координатор молитовного марафону в Херсонській області.
Отож, Рік посту й молитви продовжується. Адже поки що боротьба триває. І ми не стишуємо свої голоси в молитві, не опускаємо рук. Розуміючи свою відповідальність як заступників, у цей важливий час ми робимо свій вклад у подальший перебіг історичних перетворень.
12 серпня 2024