«... і помоляться, і будуть шукати Ім'я Мого... то Я вислухаю з небес» 2 Хр. 7:14

Чому 25 грудня — найкраща дата для святкування Різдва Христового

Чому 25 грудня — найкраща дата для святкування Різдва Христового

Починаючи з 2017 року, Україна офіційно святкує Різдво Христове двічі – 25 грудня та січня. Обидві ці дні вважаються вихідними. Для такого рішення уряду були причини. Розгляньмо деякі з них та дізнаймось, чому святкування Різдва 25 грудня є для України кроком вперед до успіху та водночас повернення до історичних джерел.

Зараз в різних регіонах України по-різному дивляться на «правильну дату» для Різдва. Дивно, що за 25 років незалежності ми остаточно не перенесли його на 25 грудня.

Нагадаємо, що 25 грудня Різдво святкують більшість країн Заходу, а січня — православні Росія, Білорусь, Грузія, Сербія, Македонія, Казахстан і Киргизстан, а також Коптська православна церква в Єгипті.

Україна — одна з п’яти країн, де християни офіційно святкують Різдво двічі — 25 грудня і січня. Окрім України, Різдво офіційно святкується двічі в Білорусі, Молдові, Еритреї та Лівані.

По-перше, країни Західної Європи безперечно більш успішні та прогресивніші за східні. З духовної точки зору можна сказати про те, що роки тотального знищення християнства під час періоду СРСР призвело до значних негативних наслідків. Саме комуністична влада, забороняючи християнські свята, звела в культ святкування Нового року. До цього часу пострадянські країни ставляться до цього світського свята як до наймасовішого. Своєю чергою для країн західної Європи та США — Різдво, яке передує Новому року, — є найбільшим святом, під час якого дарують подарунки рідним та друзям.

По-друге, історично святкування Різдва відбувалось 25 грудня. У 336 році, за часів імператора Костянтина Великого, пройшло перше задокументоване святкування Різдва саме 25 грудня. Офіційно ця дата була затверджена на Третьому Вселенському соборі, що проходив в місті Ефес у 431 році. Згодом святкування Різдва зі східної частини Римської імперії почало поширюватись на північ і захід Європи, доповнюючись різними традиціями. Так, у Середні віки (приблизно з 1223 року) виник звичай встановлювати для поклоніння вірян різдвяні вертепи — ясла з фігурками Дитяти Ісуса, Марії, Йосипа, пастухів, Трьох царів (волхвів) у церквах та власних будинках.

У XVI столітті на зміну Юліанському календарю прийшов більш точний Григоріанський календар. Згодом більша частина церков перейшла на новий календар, а деякі церкви продовжили використовувати старий, де 25 грудня відповідає 7-му січня.

Так, 1582 року Папа Римський Григорій XIII запровадив григоріанський календар. Наразі він — усталений у світі як міжнародний стандарт. Але в Константинополі пропозицію перейти на нове літочислення відкинули, вважаючи, що це «не відповідає канонічним правилам святкування Великодня». За юліанським календарем Великдень обов'язково має святкуватися після єврейської Пасхи, тоді як григоріанський календар, в силу астрономічно-математичних особливостей, іноді порушує це правило. "Якщо єпископ, пресвітер чи диякон святкуватиме Пасху перед весняним рівноденням з юдеями, позбавляється священного сану", - сказано в Апостольських правилах, які церква приписує учням Ісуса.

У Росії григоріанське літочислення запровадила радянська влада 1918 року. І лише після проведення Всеправославного конгресу в 1923 році в Стамбулі більшість помісних православних церков почали святкувати Різдво 25 грудня. Російська православна церква не брала участі в тому Соборі, тож досі зберігає традицію святкування Різдва січня, а з нею й низка інших країн.

Українська Народна Республіка встигла провести реформу: за 15 лютого 1918 року слідувало відразу березня. Цікавий факт: якщо подивитися на радянські календарі 1920-х років, то 24 і 25 грудня в них відзначені як дні святкування Різдва. Прибрали їх тільки в 1930-х, під час чергового витка боротьби з «опіумом для народу». А ось після Другої світової традиція святкувати Різдво повертається, але не григоріанська, а саме юліанська з причини применшити значення Різдва.

На жаль, українські церкви на відміну від більшості християнського світу, користуються астрономічно застарілим календарем, розробленим ще за Юлія Цезаря і названим на його честь.

По-третє, потрібно розвінчати міф про те, що свято 25 грудня  - це “католицьке Різдво”.

Таке формулювання не відповідає дійсності, адже і протестанти й більшість православних святкують Різдво саме 25 грудня. Якщо сьогодні говорити про кількість українців, які живуть по старому календарю, і кількість людей, а вона набагато більша, ніж навіть сьогодні задекларували, які забажали святкувати 25 числа, це в більшості ті люди, які подорожують за кордоном. Вони розуміють, що нема такого поняття, як католицьке Різдво чи польське Різдво, як інколи в термінології старших людей існувало. Що є лише різниця у двох календарях, за якими його вшановують.

Четверта причина: Різдво — це духовне свято. Йому передує час адвенту — духовних роздумів, молитов, посту. Якщо ж святкувати січня Новий рік, а за тиждень Різдво — то дотримуватись посту буде важко та й вже недоречно. У цей період припадають дитячі вистави в садочках і школах, корпоративи та інші масові заходи. Якщо ж до 24 грудня тримати період посту, то вже з 25-го й надалі можна весело святкувати та вживати будь-які страви.

Водночас ми говоримо, “1-го січня ми будемо відзначати 2020 рік від Різдва Христового”. У самому цьому формулюванні закладений сенс того, що спочатку — Різдво, а потім вже приходить новий рік.

Останні роки деякі церкви України починають святкові різдвяні служби 24 грудня, а закінчують 7-го. Священники пояснюють це тим, що вірян, які приходять до церков, дотримуються різних календарів, і тому лишати тих чи інших їхнього свята було б невірно. Та й існування двох дат святкування Різдва пов’язане не з належністю до тієї або іншої християнської конфесії, а виключно з різницею календарів, якими послуговуються церкви.

У світовій історії відомий реальний випадок, коли свято Різдва Христового на короткий час зупинило бойові дії. Це сталось в 1914 році у Франції. Під час Першої Світової війни солдати німецької, англійської та французької армій, одночасно склавши зброю, вийшли з окопів і почали обійматися, колядувати, славити Ісуса та дарувати подарунки. А якби Різдво в кожної країни припадало б на різні дати?

Пята причина: перехід на новий календар є давно назрілим питанням для України. Цього вимагає здоровий глузд та сучасні реалії. Адже вже за 80 років Різдво за юліанським календарем буде 8 січня. І ті, хто святкують Різдво  січня навряд чи захочуть змістити дату. 

Зазвичай люди хочуть, щоб все залишалося, як раніше, але з багатьох точок зору 25 грудня — це найкраща дата для святкування народження Спасителя. Такий перехід наблизив би Україну до решти цивілізованого західного світу.

Перехід на новий стиль – складна процедура, яка потребує рішень, узгоджень, а головне потужної просвітницької кампанії. А головне — наших з вами молитов, щоб світло Христове засяяло на всіх людей і Україна приєдналась до всесвітнього святкування Різдва Христового - 25 грудня.

30 грудня 2020